Авторський концерт Тараса Груса на терапії в Дніпрі

Авторський концерт Тараса Груса на терапії в Дніпрі

Дніпро не перестає вражати теплими та яскравими концертами в рамках нашої музичної терапії Victory Beats. Цього разу до нас завітав співак та військовий Тарас Грус. Це стало його першим виступом після трирічної перерви на службі, і виступ був по-справжньому незабутнім.

«Я віддавав свої емоції в піснях, а натомість отримував ще більше, читаючи їх на обличчях слухачів.», — каже Тарас. — «Плакали всі: я, дівчата з рецепції, сувора охорона і, здається, навіть руда собачка у дворі». Потім мене добряче пообіймали красуні з персоналу, нагодували хот-догами та смачною піцою, подарували шикарну футболку з патчем SUPERHUMANS. А наостанок я отримав безстрокове запрошення на каву з пряниками, чим обов’язково скористаюся. Бо саме таких теплих, щирих і справжніх моментів зараз дуже не вистачає.”

Тарас виконав ряд своїх пісень, створених в межах музичного проєкту Goodgarazd.

«Як хочеться»

Ця пісня народилася в перші дні повномасштабної війни. Вона стала відображенням тих емоцій і переживань, які тоді переповнювали мільйони українців: початок волонтерської діяльності, перші ракетні обстріли, вимушений виїзд родини за кордон, постійна тривога та повне нерозуміння того, що відбувається навколо. Це чесна й дуже особиста історія про розгубленість, біль і водночас про внутрішню силу, яка допомагає рухатися далі.

«Після війни»

Це пісня-надія, пісня-мрія про той день, коли війна нарешті закінчиться нашою Перемогою. Вона про майбутнє, у якому люди знову зможуть жити без страху, повернутися додому, обійняти рідних і почати відбудовувати своє життя. Символічно, що саме ця композиція відкрила ефір Rock Radio UA після звільнення Херсона, ставши музичним нагадуванням про те, що навіть у найтемніші часи надія не згасає.

«Очі твої»

Цю пісню я присвятив своїм дітям, яких через війну не бачив дуже довгий час. Попри відстань і розлуку, між нами залишається невидимий, але дуже міцний ментальний зв’язок. Варто лише заплющити очі — і здається, що вони поруч. Це композиція про любов, яка сильніша за кілометри, про батьківську тугу, пам’ять і віру в майбутню зустріч.

«Танець з дощем»

Пісня присвячена моєму другу та побратиму Дані Павленку, який отримав важкі поранення під час виконання бойового завдання. Це не лише історія про війну, а й про людську мужність, незламність духу та силу жити попри все. «Танець з дощем» — це символ боротьби, внутрішнього болю, надії та поваги до тих, хто щодня проходить через найважчі випробування заради України.

«Дякую вам! За емоції. За силу. За натхнення. За те, що вкотре нагадали: справжня суперсила — це не надздібності, а люди», — додає Тарас. І те саме кажемо йому ми, весь персонал та пацієнти центру Superhumans. Дякуємо!